Без них не обходиться жодне успішне підприємство, організація чи установа - вони нараховують зарплати та стежать за тим, аби усі податки вчасно сплачувались. Цього тижня своє професійне свято в Україні та світі відзначили бухгалтери. Особливостями цієї професії з редакцією Лозова.Сity поділилася лозівська бухгалтерка Анна Боровенко.

У дитинстві Анна  мріяла стати лікарем, однак вже більше 15 років вона присвятила бухгалтерії. І вже не уявляє своє життя без цифр.

У 2003 році вона прийшла працювати секретарем до Лозівського центрального ЖЕКУ. У цей час здобувала вищу освіту у Харківському національному аерокосмічному університеті за спеціальністю менеджер-економіст.

Пізніше молодій спеціалістці запропонували спробувати свої сили у бухгалтерії.Однак, вона могла б піти у житті й іншим шляхом. Адже ще на посаді секретарки її хотіли звільнити.

Пам'ятаю, пропрацювала я секретарем керівника місяць, до мене прийшли з відділу кадрів і сказали, що я їм не підходжу. Мовляв, у мене досвіду немає, не встигаю робити усе. Я засмутилася, пішла до свого керівника, розказала, що мене звільняють. Він обурився, і відповів, що його у моїй роботі усе влаштовує і ніхто мене не звільнить, - згадує Анна.

Досвіду роботи з бухгалтерією у дівчини тоді зовсім не було. Опанувати усі необхідні навички їй допомогла старша, досвідчена наставниця і керівниця, розповідає Анна. 

Мені надзвичайно допомогла пізнати усі тонкощі роботи бухгалтера Надія Олександрівна Федорончук. Мені пощастило працювати з такою чудовою жінкою і фахівцем. Вона була надзвичайно мудрою, спокійною. Завжди така врівноважена, спокійно усе пояснювала. Я їй дуже вдячна за все, що вона для мене зробила.

У ЖЕКу Анна пропрацювала 9 років, доки його не розформували.

Далі не раз змінювала місця роботи. Працювала на підприємствах і з невеличкими ФОПами. Жінка говорить, не шкодує, що обрала професію бухгалтера. Вона любить працювати з цифрами, вправно справляється з логістикою.

Найбільше не подобається бухгалтерці, коли керівники зовсім не втручаються у бухгалтерію і не розуміють навіть елементарних речей.

Найбільша біда, це коли керівник підприємства чи підприємець зовсім не розуміє, навіщо йому потрібен бухгалтер, як можна розпоряджатися прибутками та про що звітувати. Я вважаю, що ті, хто відкриває свою справу або, коли людину призначають на посаду керівника підприємства, обов'язково потрібно проходити курси хоча б з основ бухгалтерії. Це треба аби не робити помилок, які потім дуже важко буде виправити і не отримати величезні штрафи.

Часто буває, що не розуміючи, керівники знімають з рахунків гроші, не консультуючись з бухгалтером, а потім незрозуміло як відзвітувати, куди витратили ці гроші. Або, коли на рахунок заходять кошти невідомо звідки і про них знову ж треба відзвітувати. Анна ділиться, кожен бухгалтер живе за власним календарем, у якому відмічають не святкові і вихідні дні, а важливі дати звітів, сплати податків. 

На початку місяця я пишу власний план, обдумую те, що мені потрібно зробити і про що - не забути. Обов'язково прораховую і створюю свій календар бухгалтера. Звичайно, незважаючи на те, що я люблю свою роботу, інколи втомлююся від постійних підрахунків, цифр та формул і до кінця дня часто мрію побути наодинці, навіть говорити ні з ким не хочеться.

Анна ділиться, у неї ніколи не буває повноцінного відпочинку під час відпустки. Найдовше вона може побути вдома два тижні, потім треба виходити на роботу, бо бухгалтерський план ніхто не відмінить. Податкова не чекатиме, доки бухгалтер відпочиватиме чи хворітиме, а працівники не можуть залишитись без своїх зарплат, сміється Аня. 

Для того, аби бути гарним бухгалтером потрібно перш за все любити свою роботу і відповідально до неї ставитись. Не обійтися у цій справі також без розуміння справи та постійного навчання і розвитку, переконана лозівчанка. Адже час від часу приймаються зміни до законів, розпоряджень і розрахунки проводяться вже по-іншому. 

 

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися