30 січня військові і конструктори провели відкриті випробування корпусів БТРів, які виготовляють на Лозівському ковальсько-механічному заводі (ЛКМЗ). Їх обстріляли бронебійними кулями. На стрільби запросили журналістів, щоб зробити процес публічним. 23 січня інформаційно-консалтингова компанія Defense express опублікувала відео БТР-4Е з подряпинами, тріщинами та розбитими дзеркалами, яке начебто доводило низьку якість українських транспортерів. Його можна переглянути тут.
24 січня «Укроборонпром» опублікував новину, що усі 12 БТР-4Е, які вже відправили на передову, оглянули за допомогою магнітнопорошкового контролю зварних швів і зробили висновок.
А от щодо трьох корпусів з останньої партії запитання виникли. Військові знайшли підозрілі дефекти у швах з наплавкою, які раніше рекомендував Інститут Патона. Для публічних випробувань взяли один з цих корпусів.
Стрільби
11 ранку. Військовий полігон у Чугуєві. Дме потужний холодний вітер. Журналісти проходять інструктаж. Менш ніж за годину почнеться випробування. А доти медійники можуть роздивитися корпус БТР-4Е, який обстрілюватимуть. Експерти дають коментарі – на полігоні представники військової прийомки, конструкторського бюро Морозова, ЛКМЗ.
Військові розраховують швидкість кулі, роблять похибку на вітер. Починаються стрільби. Завдання військових – тричі влучити з понад 100 метрів у зварювальні шви шириною 15 міліметрів та у площу поруч з ними. Заряджають кулемет, стрілятимуть бронебійними патронами калібру 7.62.
Примітка:
Як пояснили військові, це не найнебезпечніший калібр, що може поцілити в зоні бойових дій. Однак, уточнили, завдання БТРів – транспортування військових та ведення бойових дій з піхотою, тому обрали калібр за військовим завданням. Випробовують відповідно до 3 класу небезпеки за натівськими стандартами. Всього їх шість. Шостий – найнебезпечніший.
Спочатку цілили у правий бік корпусу – зі звичайними зварювальними швами, потім у лівий – там були шви з наплавкою, які і викликали питання.
Відеооператори у режимі приближення знімають влучання. Потім медійників запрошують зняти результат ближче. Пробиттів немає в обох випадках.
Пізніше «Укроборонпром» опублікував такий висновок.
“Обидва типи з’єднань (з наплавкою та без наплавки) витримали обстріл кулями і не були пробиті. Таким чином випробування підтвердили, що корпус БТР-4Е відповідає усім технологічним вимогам в частині протикульної стійкості зварних з’єднань.”
Виконання замовлення
На час перевірок виготовлення БТР-4Е призупинили. За цей тиждень могли зробити два корпуси, – пояснює Олег Плющаков, начальник 85 військового представництва Міноборони України. Загалом мають поставити ще більше 30 машин до вересня 2020 року. На публічне випробування корпусу витратило приблизно 60 тисяч гривень, – розповів Яков Мормило, директор Харківського КБ з машинобудування ім. О. О. Морозова.
У 2019 році замовлення на БТР-4Е зірвали через корупційний скандал довкола фінської броні. У березні 2019 року фінську сталь поставили в Україну, але спецпідрозділ Міноборони, який контролює якість виробництва та ремонту, забракував сталь через проблеми з маркуванням, супровідними документами і, головне, хімічним складом сталі, який не відповідав українським вимогам. Імпортовану сталь назвали гіршою за 71 українську та ще й утричі дорожчою.
Доки тривали розслідування та суперечки – військових і конструкторського бюро – держзамовлення “застрягло”, – довелося втрутитися Президенту України. Цьогоріч почали робити БТРи вже з української 71 сталі.
Подальші дії
Наразі військові і конструктори вирішують чи потрібні додаткові наплавлення швів, адже і без них корпуси не прострілюються. Виконання держзамовлення мають відновити.
Шви, які викликали зауваження, перероблять у Харківському КБ з машинобудування ім. О. О. Морозова за рахунок ЛКМЗ. Лозівські зварювальники вперше працювали зі швами з наплавкою – раніше її робили у КБ Морозова. Попри зауваження, якщо наплавку вирішать залишити, її і далі робитиме ЛКМЗ, – зазначив Яков Мормило.
