Чому я обрав «жіночу» професію: як лозівчани руйнують гендерні стереотипи у зайнятості

Манікюр, пошиття одягу та кухня – суто жіноча справа? Доводимо зворотнє разом із лозівськими чоловіками. У матеріалі звільняємося від упередження щодо гендерних стереотипів у зайнятості, розповідаємо, як чоловіки працюють на кухні та за швейною машинкою і чи готовий лозівський ринок праці до манікюрників та перукарів.

Тренди 2021: чоловіки-флористи, манікюрники, візажисти та навіть майстри депіляції заполонили соцмережі TikTok та Instagram. Що не день – нове відео про складнощі і радощі роботи чоловіків в індустрії краси та догляду. Такі ролики набирають чимало переглядів, схвальних відгуків та, як не прикро, – критики. Мовляв, «не чоловіча» це робота і краще б «справжньому мужчині» працювати на заводі.

Втім, незважаючи на критику та деяке несприйняття чоловіків у нетипових для них професіях, ринок праці давно готовий до подолання гендерних стереотипів, каже очільниця Лозівського міськрайонного центру зайнятості Олена Богимська.

«Ми нещодавно вивчили та працевлаштували двох манікюрників-чоловіків. Перукар, також – професія, яку обирають немало чоловіків у нас. Щодо жінок, то ми дуже часто працевлаштовуємо їх у машинобудівну галузь. Звичайно, це наші заводи – ЛКМЗ, Трактородеталь», – каже Олена Богимська.

Лозівчанин Денис Глушенко на гендерні стереотипи у роботі не зважає і цілком комфортно почуває себе у колективі жінок.

Фото: Фото Дениса Глушенка

Хлопець мріє стати модельєром, вчиться майстерності кравця у Лозівському професійному ліцеї та вже шиє одяг на замовлення, зокрема – дитячі речі та весільні сукні.

Денис впевнений: у 21 сторіччі кожен може та має обирати собі професію до душі, а думка оточуючих – це останнє, на що треба звертати увагу. Втім, з критикою та гендерними стереотипами щодо обраної ним справи, Денис поки не стикався. Каже: навіть хлопці-однолітки, що обрали собі робітничий фах, ніколи не задирались до нього.

«Зараз у мене одні весільні замовлення: весільна сукня, халат для ранку нареченої, чоловічі брюки для гостей весілля. Я вважаю, що наразі я маю спробувати шити усе. Але в подальшому мрію шити чоловічий одяг для лозівчан. Наскільки я розумію, тут ця ніша поки не зайнята, а чоловічий одяг потребує окремих навичок пошиття», – розповідає Денис.

Про свої перші кроки у пошитті одягу та плани на майбутнє Денис читайте у інтерв’ю Лозова.City.

Читайте також: "Мрію одягати лозівчан у стильні та ексклюзивні речі": історія юного кравця Дениса Глушенка

Лозівчанин Олександр Петренко працює кухарем в одному з місцевих ресторанів. Олександр переконаний: гендерні стереотипи щодо чоловіків на кухні залишилися лише в підсвідомості жителів, які проживали у Радянському Союзі.

Фото: Фото Олександра Петренка

Олександр розповідає, що кухня його вабила з дитинства, а серед безлічі машинок був навіть іграшковий сервіз. А коли постало питання вибору майбутньої професії – довго не вагався. Чоловік вивчився на кухаря, успішно працює за професією і мріє відкрити у Лозовій власну справу – сімейний ресторан.

Детальніше про плани та мрії лозівчанина читайте у спецрубриці Лозова.City «Розмова за кавою».

Читайте також: "Я мрію годувати лозівчан у власному ресторані" : розмова за кавою з кухарем Олександром Петренком

Громадська думка щодо кар’єри жінок і чоловіків змінюється. Майже половина українців, опитаних в рамках соціологічного дослідження групою «Рейтинг» наприкінці лютого 2021 року вважають, що жінки і чоловіки мають рівні кар’єрні можливості. Окрім цього, за останні 5 років суттєво зменшився відсоток тих, хто підтримує тезу «успішна кар’єра – чоловіча прерогатива».

Чоловіки ж намагаються зайняти свою нішу у індустрії краси та моди, зокрема, популяризуючи свою справу у соцмережах. Танці на підборах, професійний макіяж, манікюр: це вже і «чоловіча» справа. І якщо у країнах Європи такому вже давно не дивуються, у Лозовій, та в Україні загалом, чоловіки тільки почали торувати собі шлях в «жіночих» професіях.

Соціологи доводять: чималу роль у подоланні гендерних стереотипів на роботі грає державна політика, зокрема – сімейна. Наприклад, у Швеції наразі саме чоловіків стимулюють брати декретні відпустки. Тим самим шведи намагаються вирівняти образи «турботливої матусі» та «працюючого татка» і довести, що обидві статі прекрасно справляються з цими задачами.

Українці вже намагаються наблизитися до країн Європейського Союзу, впроваджуючи відпустки по догляду за дитиною як рівне право кожного з батьків. Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення рівних можливостей матері та батька у догляді за дитиною»(посилання) фактично вирівнює права чоловіків і жінок на «декретну» відпустку, а отже – і на професійну реалізацію осіб обох статей.

Про те, як лозівчанкам реалізувати себе у декреті, читайте у матеріалі Лозова.Сity.

Читайте також: Відкрити власну справу, або як лозівчанкам реалізувати себе у "декреті"

Матеріал створено в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром Волині та за підтримки Української медійної програми, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується Міжнародною організацією Internews