Про хейт, аферистів та хенд-мейд: розмова за кавою з лозівською майстринею Наталією Шкребець

У передчутті новорічних свят редакція сайту Лозова.City оббігала добрий десяток місцевих крамничок у пошуках того самого – індивідуального та креативного подарунку рідним. Звідси і виникла ідея нового випуску рубрики "Розмова за кавою". Тож, сьогодні за горнятком кави з молоком говоримо з пані, які виготовляє ці подарунки, – лозівською майстринею Наталією Шкребець. Які відмінності між українськими та закордонними замовниками, як жінка реагує на хейт та чи змінились смаки на іграшки у лозівської малечі – читайте далі у матеріалі Лозова.City.

Вчителька за професією — майстриня за покликанням. Наталія Шкребець викладає українську мову та літературу студентам Лозівського вищого коледжу мистецтв. А у вільний час вона "мама" плюшевих пінеток та іграшок. Ведмедики, зайчата, котики та ляльки уже давно стали частиною життя пані Наталії. А разом з нею — і половини світу. Іграшки лозівської майстрині розбрелися країнами: Німеччина, Канада, Росія, Казахстан. Жінка зізнається — давно помітила, що її роботи однаково вподобали і діти, і їхні батьки.

Пінетки та іграшки жінка виготовляє з 2012 року, хоч знайома зі спицями та гачком ще з дитячого садочку. Ще тоді, маленькою дівчинкою, Наталія Шкребець з маминої подачі захопилась в'язанням на спицях.

Перша моя робота — це шарфик для лялечки. Потім в'язала своїм лялькам різні спіднички та одежу. А перший серйозний виріб — сумка, зв'язана гачком. Пам'ятаю, як тоді "підглядала" основи роботи у сусідської бабусі, що приїхала до онуків з іншої країни. Мені тоді було років 10 напевно.

Пряжу з рук пані Наталія не випускає усе життя: садочок, школа, студентські роки. Поки навчалась — коротала за в'язанням години дороги до університету. Важкі 90-ті стимулювали не гірше: в'язала не лише через брак коштів, а й тому, що так речі на той час були дефіцитними. Светри, шарфи, сукні та спідниці, інший одяг для себе, чоловіка та сина жінка в'язала постійно.

Звісно, це було зумовлено економічною ситуацією: я студентка, чоловік один працює. Це по-перше. Десь щось розпустиш — зв'яжеш щось інше. Ну і плюс — ти маєш ексклюзивну річ. Адже такого вибору, як зараз, у ті часи не було.

Ставати "мамою" сотням ведмедиків та зайчиків жінка довго не зважувалась, але роки викладання у мистецькому закладі дають результат: на створення ексклюзивних речей свою вчительку надихнув колишній студент.

Пані Наталія зі студентамиАвтор: Особисте фото Наталії Шкребець

Він мені просто прислав у соцмережах фото ведмедика: "Ой, дивіться яка прикольна іграшка!" Це була чудова робота дуже відомої майстрині світового рівня. Ну я "вподобайку" поставила і почала далі гортати стрічку. Але згодом зрозуміла, що той Михась не дає мені спокою, бентежить мене. Ну і полізла шукати різні фото, майстер-класи.

Жінка зізнається, хоч в'язати вона вміла добре, над першими іграшками довелось добряче попрацювати, адже треба вміти не лише в'язати, а й набивати іграшки, моделювати їм кінцівки, інколи робити металевий чи картонний каркас.

Зараз іграшки Наталії Шкребець подорожують світом та ростуть разом зі своїми маленькими господарями. Сама ж майстриня великої відмінності між іноземними і українськими замовниками не бачить. Та, все ж, зізнається — рівень життя та економічна ситуація за кордоном кращі, ніж в Україні. Буває, говорить жінка, доводиться стикатися з хейтом у соцмережах: комусь задорого, хтось може купити дешевше чи придбати менш якісну іграшку, а негативні емоції висловлює саме хенд-мейд майстриням.

Я колись зіткнулась з аферисткою, яка виставляла фотографії моїх робіт і видавала їх за свої. Зовсім випадково, гортаючи соцмережі, зіткнулась зі своїми іграшками під чужим ім'ям. З того часу я завжди "підписую" свої фото.

Окрім "традиційних" ведмедів та зайців жінка часто виготовляє героїв сучасних мультиків — такі іграшки дуже популярні у малечі. У пані Наталії є головний критик та поціновувач — онучка Алінка. Жінка зізнається, якщо онука говорить "Ой, яка краса!" — значить іграшка точно сподобається маленькому замовнику.

Головний символ Нового 2021-го року — різнокольорові бички та корівки— теж знайшли місце у колекції іграшок лозівської майстрині. Такі суверніри мають велику популярність на новорічні свята. Кожного року жінка в'яже мишок чи поросяток, в залежності від символу прийдешнього року. 

Автор: Лозова.Сity

Редакція сайту Лозова.City щиро дякує Наталії Шкребець за розмову за кавою. А яка іграшка тобі сподобалась найбільше? Пиши у коментарях🙂

Читайте також: Мрію, що колись мою книгу екранізують: розмова за кавою з військовим Сергієм Морозом