У кожно міста є своя душа, темп і навіть запах. Лозова.City вирішила написати про аромати Лозової. Почали з першої десятки того, що перше приходить в голову. Перелік будемо доповнювати, пропонуйте у коментарях свої аромоасоціації.
1. Залізничний вокзал
Запах пиріжків, “кочівників”, надії та смутку. Здебільшого лозівчани довго не чекають потягів, бо приїздять за розкладом, тому не встигають відчути усі аромати вокзалу. Однак, що точно можна сказати про лозівській вокзал, так це те, що дихати на ньому все-таки легше ніж на київському чи харківському. По-перше, після початку АТО і “реформування” лозівського залізничного вузла потягів тепер ходить менше. По-друге, менше ночує “кочівників” — осіб без постійного місця проживання. На вокзалі можна відчути запах пиріжків, випічки та кави. А ще тут віє надією і смутком водночас — хтось їде, щоб розвиватися і підкорювати нові вершини, але разом з тим, хтось з болем відпускає рідних.
2. Парк “Перемога”
Тут пахне свіжістю, спокоєм і майбутнім. За останні кілька років до парку прийшло більше дітей та молоді. Відкрили нові атракціони, спортивний комплекс. Тут лозівчани виходять на пробіжки та гуляють з візочками. Після обіду парк в сприятливу погоду наповнюють дитячі голоси, викрики волейболістів, футболістів, навіть досить літні люди не лінуються займатися на спортивних тренажерах. В парку у сезон багато зелені — тут легко та приємно дихати та проводити час. Коли бачиш майбутнє Лозової таким активним і усміхненим, стає тепліше на душі і попри відсутність роботи, дорогі комунальні послуги, мінімум сучасних розваг, якось віриться, що місто житиме.
3. Блакитна поліклініка
У цьому медзакладі різноманіття ароматів: спирт, хлорка, ліки, пломби у стоматологів, рентген. Запахів багато, але краще їх все-таки згадувати у спогадах — особливо зараз.
4. Міська рада
Тут пахне грошима, бюджетом, відповідальністю. Міська рада — місце, де розподіляють бюджетні гроші, освоюють їх та шукають у неплатників за землю і акциз, коли в бюджеті — дірка. Тут приймають ключові рішення для життя міста, а тепер ще й громади, шукають інвесторів і нові джерела “заробітку” Лозової і Лозівської ОТГ.
5. Парк “Дружба”
Тут пахне деревами, тишею, минулим і толокою. Практично у кожної лозівської родини в сімейному альбомі є фото з парку “Дружба”, коли тут ще були атракціони, вуличний кінозал. Це було людне місце, де відпочивали родинами. Нині тут тиша, навесні лише щебечуть пташки, інколи лунає музика з розташованого поряд кафе. Людним тепер парк стає переважно під час весняних толок, коли його прибирають. А ще кожному лозівчанину знайома фраза “відвезуть за парк “Дружби”, яка додає цьому місцю трохи суму.
6. ЛКМЗ
Підприємство пахне маслом, металом і легендою. ЛКМЗ будував мікрорайони і практично всі соціальні об'єкти Лозової. Це була легенда, на якій працювало місто і мешканці сусідніх районів. Тепер тут працівників залишилося набагато менше, але так само ще пахне металом, маслом і зваркою.
7. Храми
Тут пахне свічками і ладаном, інколи трохи задушливо. Лозівські храми — це місця, куди лозівчани приходять зі своїми сподіваннями, проханнями, надіями і спокутами. На свята у храмах збираються містяни з пасками, яблуками, медом, маком, тому тут можна почути ще й смачні аромати.
8. Центральний ринок
Попри інтернет магазини і додаткові торговельні споруди у місті на Центральному ринку досі людно, тому найперше тут саме людьми і пахне. Зараз, під час карантину, покупців можна лише пошукати, але за звичайного ритму життя міста відвідувачів вистачає.
9. Депутатський сквер
Влітку сквер радує лозівчан ароматом троянд, хвої і дитячим сміхом з майданчика. Коли лише засновували сквер — депутати саджали дерева та кущі, тоді шуткували, як приживуться саджанці, таким буде і політичне майбутнє. Депутати здебільшого змінилися, а зелений затишний куточок для містян залишився.
10. Сквер афганців
Попри те, що сквер розташований між двома досить активними автомобільними дорогами, і влітку тут вистачає вихлопів та пилу, але це місце популярне серед лозівчан для відпочинку. Єдине, шкода, що асоціюється воно переважно з пивними посиденьками. Хто вранці ходить сквером, той часто чує нарікання двірників про налузгане насіння та пусті пляшки під ногами.
