Ярослав Веприцький з народження бореться за можливість повноцінно жити. У хлопчика атрезія стравохода – його деякі ділянки відсутні, а ще проблеми з гортанню та трахеєю. Для того, аби малюк міг повноцінно їсти та дихати, як його однолітки, йому потрібна важка операція. Провести її можуть у Римі, однак для цього родині потрібно сплатити більше 11 тисяч євро.

Кожен ранок маленького Ярослава починається зі спеціальних процедур. Мама Олена ледь не щогодини замінює мокрі пов’язки та прибирає слиз і слину, що заважають хлопчику дихати.

На щоденні перев'язки та санацію потрібні метри марлі, бинтів, нові зонди та вата.

Грошей дуже багато йде на марлю. Іншого виходу немає – беру і перу вже використану, - ділиться мама Олена

Кожного дня страждань маленькому доставляє його хвороба – атрезія стравохода, тобто його певних ділянок просто немає. Їсть Ярослав через спеціальні трубки, що часто забиваються.

Я вам передати не можу, що відбувається, коли я її змінюю. Мені доводиться зверху на нього сідати і ногами тримати, бо він виривається. Йому дуже боляче переносити цю процедуру

У свої 4 роки він майже не говорить. Вчиться це робити за допомогою голосового клапана. Його подарували волонтери. Однак мама говорить, розуміє свого синочка і без слів.

З перших днів свого життя Ярослав постійно під наглядом лікарів. Перші пів року хлопчик майже увесь час був у реанімаціях. Йому робили операції, однак результатів це не дало, говорить мама Олена і ледь стримує сльози.

Третя реанімація. Він лежав там більше місяця. Навіть медсестри вже між собою шептались, що він не вийде звідти. Шість місяців ми були у Харкові, тоді місяць побули вдома і поїхали до «Охматдиту"

Останню важку операцію Ярославу зробили у Києві рік тому. У нього почалася внутрішня кровотеча, тож довелося екстренно видалити нижній стравохід. За 3 місяці у лікарні він переніс 17 наркозів, реабілітацію та щоденні крапельниці.

Зараз ледь не єдиний варіант, що може допомогти хлопчику повноцінно жити – пластика стравоходу. Зробити її можуть у клініці Риму. На неї родині потрібні більше 11 тисяч євро.

Пам'ятаю, коли перший раз синочок їв ротиком. Я зварила йому яйце, він залюбки обідав, а тоді почав руками діставати з-за пазухи вже пережовану їжу. Тоді у мене просто почалася істерика. Так хочеться, аби це все припинилося, і моя дитина могла жити повноцінним життям, - крізь сльози згадує Олена

Зараз, завдяки небайдужим людям, вдалося зібрати майже всю потрібну суму. Не вистачає 26 тисяч гривень.

Кошти на допомогу Ярославу можна переказати на картку мами Веприцької Олени

 5168 7573 4451 1524

 

 

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися