Добігає кінця 2022 рік. Воєнний, страшний, трагічний. Повномасштабний напад Росії на територію України розділив життя українців на “до” та “після”. Війна вмить зруйнувала звичне мирне життя людей, перекреслила плани на майбутнє, поставила кожного в нові надзвичайні умови. На щастя, жителі Лозової не знають, що таке окупація. Проте, вони не раз страждали від російських обстрілів. Чим закарбувався в пам’яті лозівчан рік, що минає?
Лозова.Сity нагадає, про що ми писали протягом року.
Прийшла біда - відчиняй ворота
Про обстріли росіянами населених пунктів Харківщини лозівчани бачили по телевізору: зруйновані будівлі, загиблі та поранені люди.
Лінія фронту проходила у Балаклії та Ізюмі – недалеко від Лозової. Тож 1 березня російські окупаційні війська вперше нанесли по місту два авіаудари. Цілили по військових об'єктах у районі колишнього арсеналу. Ввечері 6 квітня Лозівська громада зазнала ракетних обстрілів. Місцеві жителі на власній шкурі відчули всі “радощі” “руського міра”. У місті було пошкоджено майже 200 приватних домоволодінь, шість будинків зруйновано повністю. На щастя обійшлося без жертв.
З цього часу, всі новини на сайті Лозова.Сity так чи інакше були пов’язані з війною та життям лозівчан у новій реальності.
10 березня до міста приїхали перші 44 евакуаційних автобуси з жителями Ізюму. Звідти змогли виїхати близько 2000 людей. Частина з них поїхала потягами до інших областей, інші – залишилися в Лозовій. Їх розмістили в місцевих навчальних закладах та квартирах небайдужих лозівчан. З-під обстрілів ізюмці тікали у чому були, тож жителі Лозової взялися активно допомагати біженцям: приносили їжу, одяг, постільну білизну, ковдри та подушки, шили та в'язали необхідні речі.
Та це був тільки початок. З березня по червень Лозівська громада стала прихистком для людей, які рятувалися з місць активних бойових дій – місто прийняло майже шість тисяч переселенців з Харкова, Ізюма, Барвінкового, Слов’янська, Краматорська та Сєвєродонецька. Для внутрішньо переміщених осіб почала надходити гуманітарна допомога: продукти та медикаменти.
Ситуація на фронті загострилася. 6 червня внаслідок атаки росіян було пошкоджено критичні об'єкти інфраструктури, дві школи, три дитсадки, значна частина багатоповерхових будинків та гуртожитків, де проживали не лише жителі Лозівської громади, а й переселенці.
Побоюючись наступальних дій у напрямку Лозової, з території громади виїхало понад 40% жителів громади, в тому числі підприємці. У зв’язку з війною суттєво схуднув міський бюджет, який був не в змозі утримувати кілька медзакладів: залишили лише одну поліклініку. Однак містяни не падали духом, на заклик здати кров для поранених бійців ЗСУ вишикувалася велика черга бажаючих.
Від російської агресії страждають не тільки люди. Допомоги потребують тварини. В кінці квітня наше видання розповідало про евакуацію тварин з Лозівського кінного заводу. Там перебувало під загрозою цінне маточне поголів'я коней: Української верхової породи й Орловської рисистої породи української генерації. За словами волонтерки, їх не завжди вдається врятувати.
20 травня росіяни обстріляли трьома ракетами завдали удару по Лозовій. Одна з них поцілила у щойно реконструйований будинок культури. Восьмеро постраждалих, серед яких 11-річна дитина. Цю страшну новину переглянуло понад чотири тисячі користувачів.
Росія продовжує воювати з мирним населенням Харківщини. Вночі 13 жовтня окупанти здійснили пряме влучання в навчально-виховний комплекс “Дитсадок-ліцей №8”. В ньому вчилися півтисячі школярів та 80 вихованців дитсадка.
Країна-агресор пошкодила в Лозовій понад 1000 квартир, 11 закладів освіти, 2 медичні установи, а також об'єкти житлово-комунального господарства.
Лозова.Сity оприлюднила інтерактивну карту, де можна в онлайн-режимі слідкувати за перебігом бойових дій в Україні. Її переглянули майже 13 тисяч разів.
Також ми не забували писали про ситуацію, що складалася в сусідніх регіонах. Зокрема, лозівчан цікавила доля Барвінкового, бо звідти окупантам відкривався прямий шлях на Слов’янськ і Донеччину.
Герої - на захисті України
Від початку повномасштабної війни Росії проти України, тисячі жителів Харківщини пішли до лав Збройних Сил України та тероборони. Чоловіки та жінки дають відсіч російським загарбникам.
На жаль, війна забирає найкращих. Ми розповідали читачам, що в боях під Харковом загинув лозівчанин Олександр Лахман. Йому було 38 років, до війни працював помічником машиніста електровоза в локомотивному депо “Лозова”.
У Маріуполі загинув 22-річний Давид Форті, житель селища Орілька Лозівської громади. Хлопець служив у Нацгвардії, а згодом приєднався до полку "Азов".
Шкода, але сумні звістки з фронту продовжують надходити до лозівських родин.
В громаді хочуть перейменувати дві вулиці на честь бойових підрозділів, які захищали Харківщину. Бійці 25-ї окремої повітряно-десантної Січеславської бригади та 49-го окремого стрілецького батальйону “Карпатська Січ” віддали власні життя, щоб загарбницьке військо росіян не пройшло до Барвінкового, а далі - до Лозівської громади.
До міста повертаються “призабуті” зручності
В кінці вересня – на початку жовтні у Лозовій сталося багато подій, які полегшили багатьом життя. На сторінках нашого видання з’явилися новини, що додали позитивного настрою людям.
Ми з радістю написали, шо в місті вперше за воєнний час ввімкнули вуличне освітлення на стовпах. Хоча мова йшла тільки про центральні вулиці. В коментарях до новини люди зізналися, що встигли відвикнути від такої “розкоші”, як вуличні ліхтарі: "Вийшов на балкон – так незвично!"
Нарешті відновив роботу місцевий відділ Державної міграційної служби України, який не працював з середини серпня. Відтепер, не виїжджаючи з Лозової, можна отримати новий паспорт або ID-картку, вклеїти фотокартку в старий паспорт, оформити документ для виїзду за кордон. Також у місті було поновлено судочинство - запрацював Лозівський міськрайонний суд, який призупинив свою діяльність у квітні.
Місцевих жителів порадувало, що в Лозовій почало відновлюватися залізничне сполучення. Від 14 жовтня знову почав курсувати швидкісний потяг №712 Інтерсіті+ сполученням “Київ - Краматорськ”. Відстань від столиці до Лозової поїзд долає за 5 годин 29 хвилин.
Крім того, через Лозову запустили пасажирський потяг до Одеси через Дніпро і Кропивницький, а також поїзд до Харкова.
Життя поруч з війною
Однак, коли українцям добре – росіянам муляє. Окупанти почали нищити критичну інфраструктуру регіонів, націлилися на енергетичні об’єкти.
На жаль, це не оминуло Лозівську громаду. 29 листопада залишились без світла вісім котелень міста та чотири - у старостинських округах. У разі тривалого знеструмлення комунальники готувалися підключати аварійне живлення. А якщо електрику не відновлять протягом кількох днів під час морозів, то в місті були готові зливати воду з мережі, щоб зберегти труби від розмерзання.
Через масовані ракетні обстріли по критичній інфраструктурі регіону, в Лозовій щодня вимикають електрику в житлових будинках, соціальних об’єктах та комунальних підприємствам. Аби озброїти лозівчан інформацією про знеструмлення, наш сайт оприлюднював графіки відключень та телефони кол-центру, щоб дізнатись про поточну ситуацію з енергопостачанням.
Через проблему з електрикою Лозовська влада активно взялася шукати альтернативні джерела живлення. За тиждень місцевий водосервіс отримав два надпотужних генератора. Вони забезпечать безперебійну роботу насосів, що подають воду населенню і підтримують станцію біоочистки.
Незважаючи на ймовірність подальших ворожих обстрілів, місцева влада Лозової, за можливості, підтримує містян у скрутні часи.
Сайт Лозова.Сity писав, що в громаді забезпечили дровами для опалення соціально-вразливі категорії населення. Майже 500 домогосподарств отримали деревину на 4,5 млн.грн. Це допоможе місцевим пережити зиму.
Попри горе, яке щодня приносить людям війна, знайшлися в Лозівській громаді ті, хто відкрито підтримував кремлівські наративи. Незважаючи на розруху і людські смерті, житель смт Панютине виправдовував російську агресію проти України. Йому було повідомлено про підозру в колабораційній діяльності. На жаль, він такий не один. Ми також повідомляли, що псевдоволонтер з Лозової отримав понад чотири з половиною роки за шахрайство. Нібито, збирав кошти для “придбання обладнання бійцям ЗСУ”, а насправді нахабно клав гроші до своєї кишені.
Та більшість містян реально наближають нашу Перемогу. Вони плетуть маскувальні сітки для передової, роблять пожертви на армію грошима, теплим одягом, харчами, опікуються вимушеними біженцями.
Осторонь добрих справ не залишились і діти. Вони роблять те, що вміють найкраще. Добірка дитячих малюнків про війну на нашому сайті набрала 11 тисяч 614 переглядів. Кожен дитячий малюнок - це віра в ЗСУ, віра в Перемогу.
І Україна переможе!
