Закриття заводу “Артемсіль” спричинило неабиякий ажіотаж на сіль серед українців. Ціни у деяких торгових точках підскочили до 95 грн за пачку. З більшості магазинів сіль зникла, деякі розпродають залишки. Що буде з української соляною промисловістю та чи не залишимось ми без солі — читайте у матеріалі.
Розбиті рудники та залізнична станція
"Артемсіль" — найбільший виробник солі в Україні. Підприємство розташоване в місті Соледар Донецької області. Останні декілька тижнів російська армія нещадно б’є по підприємству. Внаслідок обстрілів зруйновані соляні фабрики, які розфасовували продукцію, пошкоджені рудники. До того ж, російська армія обстрілює вузлову залізничну станцію, через яку вивозили сіль.
“Підприємство не працює, простоює, згідно з наказом, до невизначеного часу. Обстріли постійні, частково зруйнована адміністративна будівля. Були прямі влучання в рудники, матеріальний склад. Виробничий процес неможливий. Ми ж не піддамо людей небезпеці. Тим паче більшість мешканців Соледара, співробітників ДП “Артемсіль” вже евакуювались. Більшості працівників адміністрації, ІТР (інженерно-технічних робітників, — ред.) немає на місці”, — розповів в.о. директора державного підприємства “Артемсіль” Віктор Юрін.
Альтернатива є?
Деякі великі торгівельні мережі, такі як "Сільпо" та "Фора", почали імпортувати сіль та закуповувати її у Дрогобицького солевиварювального заводу. Це невелика компанія, яка виробляє на рік 360 тонн солі. Для порівняння, "Артемсіль" виробила у 2020-му році 1,2 млн т. Звичайно, повністю замінити донбаську сіль Дрогобицьке підприємство не зможе, але збільшити виробництво на 25 т все ж планують.
Дрогобицький солевиварювальний заводФото: Локальна історія
В.о. директора Українського науково-дослідного інституту соляної промисловості, кандидат геологічних наук Лариса Босевська розповіла Lozova.City, що в Україні є чим замінити "Артемсіль". Наприклад, Солотвинські копальні. Виробництво солі там можна відновити, однак на це піде чимало часу.
“Ніхто не дозволить не додержуватися державної процедури будівництва такого величезного об'єкта, як соляна шахта. Саме проєктування, якщо дуже поспішати, займе мінімум 8-9 місяців з експертизою”, — говорить Лариса Босевська.
За її словами, якщо просто так почати копати в Солотвино сіль, то може статися екологічна катастрофа.
“Я за те, щоб на Солотвино була якась державна програма і вже починали думати, вже пора. Ми ж не знаємо, скільки буде ця ситуація, що там буде з "Артемсіллю". Ми не знаємо, які будуть експертні висновки”, — зазначає Лариса Босевська.
Довідка: внаслідок сильних повеней 1998 і 2001 рр. на Солотвинських копальнях активізувалися процеси розмиву соляних відкладень, і ґрунт у деяких місцях просідає. Цю ситуацію контролює Державна служба з надзвичайних ситуацій, сіль там наразі не добувають.
Шахтні споруди СолотвиногоФото: mukachevo.net
Ціна солі
“Зараз той самий час, щоб з'їсти всій країні те, що замовили раніше і відвантажила Артемсіль за місяць. Стоп — і солі немає. Я думаю, і практично впевнена, що це тимчасовий ажіотаж. Замінити своєю сіллю у нас немає можливості, а закупити — є. Просто потрібен час. Щоб обрати де”, — запевняє Лариса Босевська.
Україна може імпортувати сіль з Румунії та Туреччини. Якщо з першою проблем не буде, то з другою виникне чимало логістичних питань через блокаду українських портів.
За словами Ларини Босевської, сіль з Туреччини можна спочатку везти до Європи, а вже потім в Україну. Варіант з румунською сіллю більш вигідний логістично — країна межує з нами.
Румунська сільФото: Сергій Жадан
Мережа супермаркетів АТБ ще у березні збільшила закупівлю продукції у "Артемсолі".
«Вивозили все, що можна», — говорить керівник з корпоративних комунікацій АТБ Сергій Демченко.
Дефіциту солі в магазинах АТБ виникнути не повинно, оскільки компанія знайшла постачальника солі в Туреччині.
Однак вартість імпортної солі виросте через логістичні проблеми в Україні. І це стосується не лише мережі маркетів АТБ, а й усіх, хто продаватиме імпортний продукт. Але сіль все ж буде.
Що ми маємо в результаті? Україна тимчасово залишилася без основного виробника солі. Однак скажений ажіотаж на сіль серед українців скоріше результат спекуляцій та недостатньої обізнаності населення про альтернативи, аніж справжнього дефіциту солі в країні. Постачальникам потрібен час, щоб налагодити імпорт продукції до України, а українцям — терпіння і завбачливості.
