В цьому матеріалі зібрані всі аспекти щодо документування громадянами України фактів геноциду, злочинів військових, проти людства та міжнародного права. Поки ніхто не знає в якому суді та коли будуть розглядатися ці матеріали, тому в статті ми опиралися на практику Міжнародного кримінального суду.
Дотримуючись правил власної безпеки потрібно документувати всі події, які можуть мати ознаки геноциду, злочинів проти людства та військових злочинів:
-
під час їх вчинення;
-
після їх вчинення – у вигляді слідів цих злочинів.
Документуванню підлягають:
-
Злочини геноциду — вбивства цивільного населення або солдатів, які не воюють (здалися) або не можуть воювати (поранені), заподіяння їм тяжких фізичних або психічних страждань, створення умов життя, спрямованих на заподіяння таких страждань, запобігання народженню дітей, викрадення дітей.
-
Злочини, скоєні відносно, об’єкту, який не був елементом інфраструктури, що використовувалася для проведення військових операцій.
-
Злочини проти людяності — вбивства, знищення, рабства, депортації, незаконного затримання, катувань, зґвалтування, сексуального рабства, примусової проституції, примусової вагітності, примусової стерилізації, інших форм сексуального насильства подібного тягаря, переслідування визначеної групи людей чиї вони мають спільні політичні переконання, расу, національність, етнічне походження, культурну, релігійну чи сексуальну ідентичність, насильницькі зникнення людей, сегрегацію (апартеїд) або інші нелюдські дії, які можуть завдати серйозних страждань чи серйозної психічної чи фізичної шкоди.
-
Серйозні порушення Женевських конвенцій та інших правил і звичаїв, що стосуються ведення бойових дій, таких як:
-
вбивства;
-
жорстоке поводження та катування, у тому числі відрізання частин тіла (що у практиці війни може також застосовуватися до військовополонених);
-
захоплення заручників;
-
навмисне напади на цивільних осіб;
-
навмисне здійснення нападів на будівлі релігійного культу, освіти, мистецтва, науки, які обслуговують благодійні цілі, лікарні чи історичні пам’ятники;
-
пограбування;
-
зґвалтування, або інші форми сексуального насильства;
-
використання дітей для активної участі у бойових діях
Як проводити документування?
Засоби доказування в справі про військові злочини такі ж, як і у випадку вчинення злочинів загального характеру. Проте, зважаючи на умови збирання доказів та їх характер, слід подбати про закріплення доказів, а також їх достовірності. Це означає, зокрема, що:
-
прагнути, за можливості, встановити особу та місце перебування жертв, при цьому вжити заходів до анонімізації даних про потерпілих, які є живими, але розголошення даних про них може завдати їм небезпеки або додаткових страждань (особливо для жертв сексуальних злочинів);
-
за можливості слід шукати інформацію про місцеперебування свідків злочину — у разі загрози їхній безпеці;
-
робити фото/відео злочинів, місць злочинів і слідів злочину, та за можливості визначити свідків, які могли б підтвердити час і місце підготовки матеріалу, дотримуючись збереження військової таємниці;
-
якщо можливо, необхідно ідентифікувати безпосередніх виконавців злочину – якомога більше, наприклад, знімаючи їх обличчя, записуючи інформацію для ідентифікації військової частини, в якій діяли зловмисники, або навіть шляхом отримання інформації про тих, хто міг достовірно допомогти в ідентифікації.
Забороняється самостійно скорочувати записи або технічно втручатися в них, оскільки цифровий матеріал буде обов'язково перевірений у цьому відношенні. Будь-яке втручання (наприклад, спрямоване на усунення довгих фрагментів, які, на думку авторів, «нічого не додають до справи»), можна розцінювати як навмисне спотворення доказів та їх повне відхилення.
Як захистити докази?
Документацію слід підготувати таким чином, щоб її не можна було вкрасти, знищити чи спотворити – також за допомогою віддалених пристроїв (наприклад, злому). Тому варто подбати про створення його резервних копій і розміщення в інших, безпечних місцях.
Слід пам’ятати, що – поки вони не дійдуть до трибуналу – докази постійно знаходяться під загрозою їх втрати, оскільки зловмисники можуть використовувати дуже передові технології.
