У Лозовій вшанували жертв Другої світової війни та визволителів рідного краю: містяни відзначили День вигнання нацистів з України. До Вічного вогню поклали квіти та пом'янули усіх загиблих хвилиною мовчання. Вважається, що саме 28 жовтня 1944 року від ворога звільнили найзахіднішу частину України - Закарпаття. Як Лозова переживала події Другої світової війни та якою була у ті роки згадуємо далі.
У Лозовій о 10 ранку 28 жовтня до Меморіалу Слави потроху сходяться члени ветеранської організації, нинішні захисники та керівники Лозівщини. Біля Вічного вогню зібралися до двох десятків лозівчан з квітами. У цей день вони, як і вся країна, вшановують усіх, хто боровся за мир та захищав рідну землю у роки Другої світової війни. Загиблих, закатованих пом'янули хвилиною мовчання та поклали скорботні букети до Вічного вогню .
Лозова також була у центрі бойових дій, починаючи із 1941 року. У липні залізничний вокзал був переповнений біженцями. Тоді ж почалися перші нальоти німецьких літаків на місто, руйнування та жертви. У приміщенні середньої школи № 55 у центрі міста працював евакогоспіталь. У вересні 1941 у місті почали евакуйовувати підприємства та організації на схід, а вже через кілька днів на підступах до Лозової розгорілися бої. Новостворена 393 стрілецька дивізія тримала ворога до останнього.
Це фото зробили, коли загарбники були біля Катеринівки.
На території міста нацисти ховали своїх загиблих офіцерів та солдат.На цьому фото - цвинтар для офіцерів біля будинку культури у Лозовій. Будівля заходилася між нинішніми вулицями Грушевського та Ярослава Мудрого, розповідають лозівчани. Трохи далі - в районі колишнього кінотеатру "Восток"- в роки війни хоронили німецьких солдат
В останні дні жовтня 1944 року усі українські міста і села остаточно звільнили від нацистів.
