«Водіння – не жіноча справа», «об’їжджай її обережно, там жінка за кермом», «куди тобі за кермо, ти й до педалей не дістаєш», «ото припаркували машину, там точно жінка за кермом» - такі фрази нерідко можна почути з вуст водіїв, які мислять стереотипами і поширюють їх у суспільстві. У цьому матеріалі редакція Лозова.City вирішила розібратися, звідки взялися такі стереотипи та чому попри те, що вправних кермувальниць на дорогах стає все більше, про них досі невдало жартують та критикують.

Лозівчанка Вікторія Безугла – депутатка міської ради кількох скликань не уявляє свого життя без автівки. Вона каже, що водити авто мріяла з дитинства, а за кермо її ще малою вперше пустив тато.

Я за кермо сіла, щойно почала діставати до педалей. Мене тато навчав водити – спочатку я у нього на колінах кермувала по полю, а потім сама почала потихеньку їздити. Мабуть, років з 12. Ми кожні вихідні з батьками їздили до бабусі з дідусем у село і по дорозі були шляхи, де ніхто не їздив, тож інколи тато давав мені покермувати, - ділиться водійка.

До автошколи дівчина записалася щойно їй виповнилося 18 років і з нетерпінням чекала, коли можна буде стати повноправною водійкою. У цьому прагненні її підтримували і батьки, а згодом і чоловік, ділиться Вікторія.

Автор: Фото Вікторії Безуглої

Вона запевняє, що ніколи не почувалася невпевнено в автомобілі і не боялася їздити.

Після того, як я офіційно отримала права, чоловік спокійно дав мені ключі від машини і сказав, - «Ну, тепер вже офіційно!» Він завжди мене підтримував, пишався мною і ніколи не сумнівався в тому, що я вправна водійка. У жодному разі не відмовляв від того, щоб я кермувала, - розповідає Вікторія.

За свій чималий водійський стаж лозівчанка ніколи не стикалася зі стереотипним ставленням до себе, як до автолюбительки.

Автор: Фото Вікторії Безуглої

Каже, навіть якщо щось траплялося на дорозі, завжди знаходилися водії, які за потреби радо допомагали.

Я впевнена, що жінки ні в чому не поступаються чоловікам у вправності за кермом. У мене багато подружок, які чудово кермують. Поруч із ними в авто я почуваюся безпечніше, ніж із деякими чоловіками, - запевняє кермувальниця.

Вікторія як депутатка постійно спілкується із мешканцями громади, інколи потрібно швидко реагувати на прохання приїхати, відвезти документи – тож годинами може бути за кермом. Водійка переконана, це надзвичайно зручно за потреби у будь-який час сісти за кермо і поїхати, не чекаючи, доки чоловік чи хтось інший зможе відвезти деінде.

Хоч сама я ніколи не чула у свій бік критики чи некоректних жартів про блондинок за кермом, але таке справді досі існує. У соцмережах часом зустрічаю образливі пости та коментарі про те, що жінкам не місце за кермом. Хоча я не розумію, чому у нашому суспільстві водійок досі вважають «небезпекою» на дорозі, – обурюється лозівчанка.

До жінок за кермом досі часто ставляться, як до чогось неприродного і дивного.

Їх бояться, їм сигналять на дорогах, ображають, їх вважають неуважними, для них роблять спеціальні місця для паркування, пропонують обклеїти свій транспорт наліпками з червоною туфелькою та поширюють про них принизливі жарти. Таких чимало і в глобальній мережі:

«Страшніше авто, за кермом якого сидить жінка, може бути тільки авто, на передньому пасажирському якого сидить ще й її балакуча подруга».
«Ну, і як, твоя дружина здала на права?
- Частково.
-???
- Поки тільки гроші здала».
«Краса - страшна сила ... особливо коли вона за кермом!»
«Подвійна загроза - це коли одна жінка вчить іншу водити машину».

Не так давно наше суспільство стало більш-менш рівноправним і почало враховувати потреби жінки і можливість для її самореалізації у будь-яких напрямках. Однак закони здебільшого все ще патріархальні, зауважує лозівська психологиня Ірина Хрисанфова.

Автор: Фото Ірини Хрисанфової

Фахівчиня каже, що недосконалим у сфері гендерної рівності законодавство було і в радянські часи. Тоді говорили про рівні права, але рівними вони були лише, коли жінка могла тягати шпали чи будувати заводи.

Автор: Фото видання Дивись.info

Однак у державному управлінні чи серед посадовців все одно переважали чоловіки.

Гендерна роль жінки була така, що вона мала бути боса, вагітна і на кухні - все. Такі були засади суспільства, що чоловіки були головні, а жінок вважали додатком до них. Були навіть такі часи, коли жінку вписували у паспорт чоловіка, тобто у неї навіть власних документів не було. За жінку давали придане, аби видати заміж, а її долю і майбутнє вирішував тато, дідусь чи старший брат. Без їхнього дозволу донька, сестра чи дружина не могла робити фактично нічого. Це патріархальне ставлення надто сильно вкорінилося. Але час не стоїть на місці і жінки почали вести активне соціальне життя, адже вони мають такий самий розум, такі ж реакції, таку ж кмітливість, як і чоловіки, - розповідає Ірина Хрисанфова

Із часом у жінок з’явилося більше амбіцій і свободи, вони стали більш соціально активні. На жаль, це дивно вплинуло на чоловіків. Декому інколи важко змиритися з такою активною жінкою. За словами фахівчині, якщо чоловік сам по собі агресивний, не допускає жодної конкуренції, хоче бути «королем» на дорозі, стереотипно мислячий, то він знайде причини і на чоловіків злитися, і тим паче - на жінок. Адже для такого водія вони не мають бути на рівні з ним. Він має їх контролювати, пригнічувати, керувати.

Автор: Фото з вільних джерел

Якщо їде інший тип - керманич спокійний, вихований, який дотримується правил і поважає усіх водіїв на дорозі, для нього не важливо – жінка за кермом чи чоловік, головне, щоб вони не порушували правил. Усе залежить від інтелектуального та культурного рівня водія.

У жодному випадку не можна сказати, що жінки гірше водять, ніж чоловіки, зауважує викладач спецдисциплін Лозівської філії Харківського автомобільно-дорожнього коледжу Сергій Шморгун. За його словами, щороку жінок, які бажають отримати водійські права і самостійно кермувати, стає все більше.

Автор: Фото видання Повага

Лозівчанки здебільшого навчаються водити легкові авто і роблять це більше ніж успішно, розповідає викладач. У групі з 30 учнів автошколи, 20-25 – жінки.

Чоловіки зазвичай обирають навчання в категорії «С» – керування вантажними авто, а потім відкривають собі і категорію «В». Однак останнім часом і в цій категорії є бажаючі жінки та дівчата.
МОЗ у 2017 році скасувало наказ №256, який визначав перелік з 450 заборонених для жінок професій. Зокрема, жінкам України було заборонено працювати у цілій низці важливих галузей таких, як водіння деяких видів вантажного і пасажирського транспорту, робота в машинному відділенні корабля, ряд будівельних спеціальностей. Серед цих 450 є багато таких, в яких жінки дуже зацікавлені. Це, зокрема, добре оплачувані професії машиністки метро, мотористки на кораблі, водійки автобуса далекого прямування.
Як викладач можу сказати, що жінки навчаються добре і відповідально ставляться до того, що потрібно знати правила дорожнього руху та з захопленням вчаться водінню - розповідає Сергій Шморгун.

Стереотипи навколо жінок-водійок фахівець вважає безпідставними.

Не можу сказати, що майбутніх водійок навчати складніше і що вони гірше водять, ніж чоловіки. Серед тих, кому буває складно навчитися кермувати і отримати права бувають як чоловіки, так і жінки. Кожна людина – індивідуальна, комусь дається легко одне, а комусь інше, але це зовсім не залежить від статі. Головне – бажання, – запевняє Сергій Шморгун.

Матеріал створено в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром Волині та за підтримки Української медійної програми, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується Міжнародною організацією Internews.

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися