Поява в родині немовляти – особлива подія. Догляд за ним потребує чимало часу та інших ресурсів. Однак, це не означає, що особисте життя мами – її професійний розвиток, хобі, громадська активність – має зупинитися. Редакція Лозова.City вирішила дізнатися, як лозівська матуся у декреті та після нього може реалізувати себе, і чи є у місті робота для жінок із маленькими дітьми.

У Каріни Колісник – двоє непосидючих дітлахів.

Син Артем у молодій родині з’явився на світ п’ять років тому. Лозівчанка півтора роки пропрацювала на одному з продовольчих підприємств міста. Коли пішла у декретну відпустку, завод закрили. А вже приблизно через пів року після народження синочка молода мама просто не могла всидіти без роботи.

У мене завжди була купа ідей, чим можна займатися, але я не розуміла, що конкретно мені більше до вподоби. Єдине, що знала точно – це має приносити мені спочатку моральне задоволення, а потім вже фінансове, і щоб я могла поєднувати роботу з дитиною. Усе змінилося, коли дівчина, у якої я робила манікюр, виїхала до іншого міста, тоді я вперше замислилася над тим, чому б самій цим не зайнятися, - згадує жінка.

Коли Артему виповнився рік, на руках у Каріни було вже кілька сертифікатів про проходження курсів із деяких видів манікюру. У соцмережах вона розмістила оголошення про те, що шукає клієнтів і показала для прикладу перші роботи. Тоді родина мешкала в однокімнатній квартирі, приймати людей було не зручно, тож свій невеликий, але затишний куточок майстриня облаштувала на балконі, розповідає лозівчанка. Приблизно через п’ять місяців вона дізналася, що вагітна вдруге. Через сильний токсикоз жінка на певний час відмовилася від свого захоплення. Після народження маленької Ніколь вона почала робити клієнткам корекцію брів. Це не займало багато часу та не заважало дітям.

Із часом Каріна повернулася до улюбленого заняття – вона активно навчалася. Каже, їй пощастило виграти можливість безкоштовно пройти міжнародні курси з манікюру від успішних майстрів із різних куточків світу.

«Часто виходило так, що в ефір потрібно було виходити серед ночі, бо у нас не співпадали часові пояси. Було нелегко, але я дуже хотіла розвиватися і займатися тим, що мені подобається», - розповідає лозівчанка.

Рідні підтримували Каріну у її прагненні вдосконалюватися. Якщо їй потрібно було поїхати на навчання в інше місто, то з дітьми без зайвих питань залишалися чоловік і мама.

«Клієнтів потроху більшало. Рідні і підтримували мене, і одночасно хвилювалися, що часто доводиться дихати пилом та хімічними речовинами, що це може мені зашкодити», - ділиться матуся.

Так, майстриня вже працює вдома протягом чотирьох років. Кілька років тому Колісники переїхали у трикімнатну квартиру, тож у амбітної мами з’явилася можливість в одній з кімнат обладнати свій міні-кабінет.

Лозівчанка поділилася, що зазвичай планує свою роботу так, щоб встигати і побути з родиною, і попрацювати.

Зранку я відводжу Ніколь та Артема до садка, потім майже до 16 години працюю вдома з клієнтками. Якщо доводиться терміново прийняти когось із клієнток, то мені допомагають чоловік, мама – забрати дітей з садка чи приглянути за ними, доки я працюю. Інколи, з іншими матусями-подружками допомагаємо одна-одній. Буває, що на заняття зранку не встигаємо відвести своїх малюків самі, тоді виручають подружки, чиї діти навчаються разом з нашими. Інколи я їм допомагаю привести чи забрати і їхніх дітей з садка або придивитися за ними на дитмайданчику. Це чудові стосунки і така собі взаємодопомога матусь, - ділиться Каріна

Стосунки у своїй родині майстриня вважає практично ідеальними, адже переконана, у них панують взаєморозуміння, любов, повага та рівність.

Ми з чоловіком рівні у своїх можливостях і бажаннях. Якщо потрібно приготувати їжу, прибрати у квартирі, зазвичай, ми з Денисом допомагаємо один-одному. Я можу прати, а він складати речі, чи протирати пил там, де я не можу дістати. Є у нас єдина спільна домовленість - якщо з’являються будь-які плани, ми маємо попередити один-одного про це. Розповісти, де ми будемо, з ким, аби рідна людина не хвилювалася. Жодного тотального контролю. Ми довіряємо одне-одному і спокійно можемо відпочивати як разом, так і окремо, бо розуміємо, що інколи кожному необхідно трохи часу для себе, - розповідає майстриня.

До того ж, у родині Колісників є ще одне правило – коли мама працює, діти без нагальної потреби не заходять до її кабінету. У цей час їм завжди є чим зайнятися, але якщо потрібна порада чи допомога матусі, то вона завжди поруч.

Вже зовсім скоро Каріна виходить із офіційної декретної відпустки і мріє відкрити у місті власну студію краси. Адже, як би не було, хочеться, щоб дім залишався домом, а клієнтки та клієнти могли не лише отримувати якісні послуги, але й витрачати мінімум часу на усі необхідні комплексні процедури.

На те, аби розвивати свою справу, дівчина потроху збирає кошти з тих, що заробляє зараз.

Із грошей, які зараз заробляю, я купую необхідні сучасні матеріали. Міні-витяжку та поличку для зручної роботи мені зробив чоловік. А взагалі я намагаюся відкладати гроші на майбутнє, на втілення моєї мрії. Денис знає, що це важливо для мене, тому не просить, щоб я ці кошти вкладала у сімейну скарбничку, - акцентує жінка

Зараз Каріні пропонують роботу у салоні краси у Харкові. Обіцяють чималу зарплатню і усі можливі соціальні гарантії. Але майстриня хоче розвиватися у своєму місті. Вона планує написати бізнес-план і отримати одноразову виплату. Сподівається, що у центрі зайнятості їй зможуть допомогти втілити її мрію у життя.

Такий варіант відкриття власної справи цілком можливий для усіх, хто не має офіційного місця роботи, але мріє почати власну справу, розповідає керівниця Лозівського міськрайонного центру зайнятості Олена Богимська.

Якщо у мами вже є якась професія, або бізнес-ідея, чим вона хоче займатися, то можна отримати одноразову виплату допомоги для організації підприємницької діяльності. Зараз цю послугу не надають, але якщо буде велике бажання, то писатимемо клопотання на область та Київ, аби людина могла реалізувати свої плани. Сума ця залежить від допомоги, яка призначається. Якщо мінімальна допомога – тисяча гривень, то одноразова виплата буде від 12 тисяч. Якщо максимальна , то - приблизно 90 тисяч гривень, - пояснює Олена Богимська.

Також із 2022 року стартує програма «Рука допомоги». Спочатку це був пілотний проєкт, в якому Лозова вже брала участь. Можна взяти до 90 тисяч гривень позики на необхідне обладнання. Якщо, оформлюючи ФОП, протягом двох років людина сплачує податки і веде діяльність, як потрібно, то позику вона не повертає.

Якщо людина стала на облік у центрі зайнятості і не може знайти роботу за фахом, спеціалісти пропонують їй отримати нову актуальну професію на ринку праці.

Зараз уже стартувало безкоштовне навчання на швачок. Теоретичні знання можна отримати у будь-який зручний час в режимі онлайн. Потім вони їдуть до Харківського центру професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості. Якщо збереться група з 15 людей, то навчатися бажаючі зможуть у Лозовій. Є можливість пройти практику на підприємстві легкої промисловості, а потім там працевлаштуватися.

Є й варіант надомної праці – ті ж швачки. Можна брати замовлення додому, віддавати виконану роботу і отримувати за це гроші, розповідає керівниця. На Лозівщині зараз є працедавець, який шукає таких працівниць.

Також можна отримати професію майстрині манікюру, педикюру, продавчині чи перукарки.

За словами Олени Богимської, станом на кінець червня до Лозівського міськрайонного центру зайнятості звернулася одна матуся із дитиною віком до трьох років і 131 жінка, яка має дитину до шести років. Усі вони шукають роботу.

Керівниця каже, що добре розуміє матусь, які хочуть реалізувати себе і не можуть довго сидіти без роботи. Вона й сама була такою. У їхній родині виховують двох дітей.

Автор: Фото Олени Богимської

Після народження старшої донечки Поліни Олена повернулася до роботи через півтора роки, а після того, як у родині з’явився молодший – Михайло, його мама вийшла на роботу через пів року.

Я йшла у декрет із центру зайнятості, де працівникам надаються усі соціальні гарантії, що дуже важливо для матусь – відпустка, лікарняні, додаткова відпустка на двох діток. Я не могла сидіти вдома – у мене було стільки енергії, яку потрібно було кудись витрачати. Михайло був дуже спокійною дитиною – добре спав і їв, тому я повернулася на роботу. Бувало, що я приходила додому під час обідньої перерви, годувала його і йшла знову на роботу, - говорить Олена Богимська.

Одна з основних проблем для матусь, які хочуть працювати - не надто зручний рафік роботи, який пропонують роботодавці. Більшість із них – не є чутливими до материнства чи батьківства. Виходом із ситуації може стати спільний сімейний бізнес і спільний розподіл домашніх обов’язків. Або власна справа. Також у квітні 2021 року Верховна Рада України прийняла Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення рівних можливостей матері та батька у догляді за дитиною». Таку відпустку тати або інші члени родини могли брати і раніше, але тільки на підставі довідки матері з місця навчання чи роботи. Якщо жінка була ФОП-ом, батько зовсім не міг узяти відпустку по догляду за дитиною. Відтепер ця ситуація кардинально змінилася, тож матерям не обов’язково втрачати роботу або майбутнє місце праці через материнство, а відповідальність про догляд за дитиною може взяти батько.

Матеріал створено в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром Волині та за підтримки Української медійної програми, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується Міжнародною організацією Internews

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися