Родинні реліквії: лозівчанка Оксана Гамора поділилася історією вишитого костюма своєї прабабусі

Цього тижня українці відзначали День вишиванки. Вже кілька років поспіль у травні лозівчани масово дістають з полиць вишиті сорочки, сукні та спідниці. Дехто замовляє їх у майстринь, а дехто купує вже готові речі у магазині чи на ринках. Щороку на свята свою унікальну вишиванку вдягає і лозівчанка Оксана Гамора. Її вишитий костюм носила ще прабабуся на початку ХХ століття. Про унікальну сімейну реліквію, якій більше сотні років, жінка розповіла редакції Лозова.City.

У родині лозівчанки Оксани Гамори не один десяток років зберігають та з трепетом передають з покоління в покоління сімейні реліквії прабабусі Анни Снігуровської. Пані Оксана показує архівне родинне фото своєї родички з Полтавщини та розповідає, вишитий костюм, в якому сфотографувалася прабабуся, пізніше вдягала бабуся, мама, а тепер і вона сама.

На фото праворуч бабуся пані Оксани Анна з чоловіком і сестроюАвтор: Фото родини Оксани Гамори

Це фото зробили орієнтовно у 1917 році. А вже у 1918 року в родині народилася донька Галина. У студентські роки вона також сфотографувалася у костюмі своєї мами.

На фото бабуся пані Оксани Галина СвідерськаАвтор: Фото родини Оксани Гамори

І прабабуся Анна і бабуся Галина мали вищу освіту та працювали вчительками у Лозовій, розповідає пані Оксана. Вишиту сорочку бабусі часто любила вдягати і мама лозівчанки пані Тетяна.

На фото мама і тато пані Оксани на одному з весіль у друзівАвтор: Фото родини Оксани Гамори

Вже у радянські часи вишиванку вона носила на свята.

Мама часто вдягала вишиту сорочку на весілля до знайомих. Не рідко вона була "свахою" і мала дуже колоритний вигляд у традиційному вбранні. Цей костюм зшитий з дуже цікавого полотна. Плахта там наче сургучова – з дуже цупкого матеріалу. Корсет пошитий з велюру, увесь розшитий пайєтками, ґудзики зроблені чи то з дерева, чи з кістки. І буси залишились. Було ще й маністо з надзвичайно тонкого скла у кілька рядів, однак воно роздавилося, на жаль, - розповідає пані Оксана.

Зараз раритетний костюм Анни Снігуровської, якому більше сотні років, вдягає і її правнучка Оксана Гамора.

Автор: Фото Оксани Гамори

Говорить, носити родинну реліквію на День Незалежності вона почала ще тоді, коли традиційне вбрання ще не було таким популярним, як зараз.

У мене завжди було бажання його вдягти і показувати іншим. Рідко, коли можна побачити в нинішні часи такі речі. Вишиванка предків - це справді генетичний код. Коли вдягаєш одяг, який носили твої рідні жінки ще сотню років тому, відчуваєш цей зв'язок поколінь. Це важко пояснити, потрібно лише відчувати, - ділиться лозівчанка.

Точну копію старовинної вишиванки пошила бабуся пані Оксани. Як вона це робила жінка пам'ятає й досі.

Автор: Фото Оксани Гамори

Копію сорочки ми з бабусею робили разом. Добре пам’ятаю, що робилася вона її з дотриманням усіх необхідних технік та традицій. Бабуся вчила мене, як потрібно правильно вишивати, як робити зяв’язку. Саме цю вишиванку я вдягаю частіше. Вона пошита з льону. Їй також вже більше тридцяти років, а ось прабабусині речі ми ретельно бережемо. Вдягаємо їх, але рідше, щоб у доброму стані передати наступним поколінням - ділиться пані Оксана.

Крім вишитого костюму, у родині зберігається фамільне срібло з гравіюванням прізвища та імені бабусі. Є й вишиті рушники - їх родина закопувала біля дому під час війни. На них у тогочасних техніках висмикали надпис "Слава Україні", ділиться лозівчанка.

Усі родинні реліквії потроху розходяться між дітьми, онуками та правнуками Анни Снігуровської по світу, однак пані Оксана впевнена, пам'ять про їхніх предків житиме ще не одне покоління.

Читайте також: "Батьки були проти наших стосунків через різницю у віці": історія родини Корсун з Лозівщини

Читайте також: "Мрію одягати лозівчан у стильні та ексклюзивні речі": історія юного кравця Дениса Глушенка

Читайте також: У Лозовій нагородили переможців конкурсу "Поетична вишиванка"