Як виглядала Лозова 20-30 років тому багато з містян ще пам'ятають. А як щодо більших цифр: 50, 70, 90 років тому? Лозівчани у фейсбуці діляться спогадами та фото давньої Лозової. А редакція Лозова.City зібрала фото та коментарі у одну невеличку історію.
Усі фото та коментарі зібрали у спільноті "Лозівський історичний клуб ім. Дмитра Яворницького". Щиро дякуємо за цікаві факти та світлини.
Сквер Шевченка у минулому
На місці сучасного пам'ятника Шевченку спочатку була Базарна площа. Поруч — Матвіївська церка, дзвінниця якої вказувала на схід.
На початку 30-х років 20 сторіччя храм зруйнували, пишуть любителі історії у спільноті. У 1935-36 роках у цьому районі з'явилась школа.
Фото зі спільноти " Лозівський історичний клуб ім. Дмитра Яворницького у ФБ
Школа №55 у Лозовій, збудована 1935 (за іншими даними 1936) року. Знаходилася на бульварі Шевченка, приблизно на місці двоповерхового будинку, в якому знаходиться аптека. Належала до залізничних шкіл (як і школа №54). Зруйнована за часів Другої світової війни і не відбудовувалася, — В'ячеслав Труш, історик
У коментарях під світлиною лозівчанка поділилася листівкою, на якій зображена школа №55.
Під час радянсько-фінської війни 1939 р., школа була переобладнана під госпіталь. Цей госпіталь діяв навіть до вересня 1941 р. Фото німецького солдата, який його підписав, — Тетяна Івахненко
У 50-х роках вже з'явилась знайома будівля, в якій і досі знаходиться аптека. А от пам'ятник Богдану Хмельницькому пам'ятають небагато лозівчан.
Пам'ятник Б.Хмельницькому був споруджений у 1954 р., а прибраний у 1967 р. Про це написав у своїх спогадах для музею колишній головний архітектор міста Алєксєєв. Причина - швидка руйнація пам'ятника і нова концепція забудови бульвару — Елена Суарес
У 60-70-х пам'ятника Хмельницькому вже не було, а Шевченку — ще не було, його побудували аж у 1996 році. На місці сучасної музичної школи вже видніється будівля пошти.
А пошта була дуже сучасна як на ті часи. Наліво від входу — зала з кабінками для міжміських переговорів. Люди в кріслах чекали, коли чергова телефоністка викличе: "Харків (чи Новосибірськ...) !Четверта кабіна!" А прямо — безпосередньо поштове відділення: зручні й оригінальні круглі стільці без спинки (та ще й важкими вони були,щоб не відсовували їх далеко) за великим столом посеред зали для потреб відвідувачів, працівниці на робочих місцях за склом... Але найбільше запам'яталися величезні, прямо як у ботанічному саду, пальми у діжках. Потім ці пальми були перенесені до нинішньої пошти в центрі міста, але вигляд мають вже зовсім не той. З часом ця тепер вже колишня пошта втратила свою привабливість і ошатність і, мабуть, більшість лозівчан пам'ятають її саме такою : звичайною і занедбаною, — Марина Міщенко
Будівля, в якій зараз знаходиться аптека, мала стати домівкою для 17 родин залізничків. Про це свідчить замітка в газеті "Правда Лозівщини", датована січнем 1955 року.
Фото статті гортай у галереї.
Якщо ти маєш подібні фото чи історії, пиши нам у Фейсбук або Інстаграм. Також приєднуйся до нас у Вайбер та Телеграм — там усі наші новини з'являються швидше, аніж у соцмережах.
